Форма входа

Календарь

«  Декабрь 2010  »
ПнВтСрЧтПтСбВс
  12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
2728293031

Новости

Поиск

Наш опрос

Як Ви оцінюєте прийняття рішення КСУ від 30.09.09 про допуск адвоката при допиті свідка?
Всего ответов: 150

Статистика


Онлайн всего: 1
Гостей: 1
Пользователей: 0




Суббота, 27.05.2017, 19:36
Приветствую Вас Гость | RSS
Адвокат Стоян Руслан Иванович (050) 46-231-46
Главная | Регистрация | Вход
Главная » 2010 » Декабрь » 4 » Пропозиції Президента України до Податкового кодексу України. ч.3
01:29
Пропозиції Президента України до Податкового кодексу України. ч.3


З. Кодекс встановлює обмеження щодо включення до витрат платежів на користь нерезидентів у вигляді роялті, зокрема розміром не більше 4 відсотків виручки від реалізації продукції (робіт, послуг). За цих умов стає економічно невигідним здійснювати в Україні прокат іноземних фільмів, розповсюдження аудіо- та відеопродукції, зарубіжної літератури, перекладеної в Україні.

З метою недопущення погіршення доступу українських громадян до світового культурного надбання вважаю за доцільне не поширювати встановлене Кодексом обмеження з урахування витрат у вигляді роялті на роялті за користування авторським правом на кінематографічні фільми іноземного виробництва, музичні, літературні твори.

У зв’язку з цим пропоную абзаци другий і третій підпункту 140.1.2 пункту 140.1 статті 140 викласти в такій редакції:

"До складу витрат не включаються нарахування роялті у звітному періоді на користь:

1) нерезидента (крім нарахувань на користь постійного представництва нерезидента, яке підлягає оподаткуванню згідно з пунктом 160.8,  нарахувань, що здійснюються суб’єктами господарювання у сфері телебачення і радіомовлення відповідно до Закону України "Про телебачення і радіомовлення", та нарахувань за надання права на користування авторським, суміжним правом на кінематографічні фільми іноземного виробництва, музичні та літературні твори) в обсязі, що перевищує 4 відсотки доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) (за вирахуванням податку на додану вартість та акцизного податку) за рік, що передує звітному, а також у випадках, якщо виконується будь-яка з умов".

 

И. Відповідно до Кодексу постійні представництва нерезидентів в Україні для цілей цього Кодексу кваліфікуються як нерезиденти. За таких обставин виникає подвійне оподаткування доходів постійних представництв, оскільки такі доходи оподатковуються на загальних підставах та за ставкою в розмірі 15 відсотків у частині доходу, що виплачується нерезиденту резидентом. Зазначений механізм оподаткування не буде стимулювати нерезидентів, що здійснюють господарську діяльність в Україні через постійні представництва, реінвестувати одержані в Україні доходи в економіку України.

У зв’язку з цим пропоную пункт 160.2 статті 160 Кодексу після слів "уповноваженої ним особи" доповнити словами "(крім постійного представництва нерезидента на території України)".

 

І. Передбачене Кодексом збільшення на 40 відсотків рентної плати за природний газ, що видобувається в Україні, за умови незмінної ціни на природний газ власного видобутку негативно позначиться на обсягах власного видобутку газу та призведе до їх падіння. Це, у свою чергу, спричинить заміщення газу власного видобутку для населення імпортованим природним газом.

Уже за 9 місяців 2010 року через необгрунтовано високі ставки рентної плати за природний газ обсяг газу власного видобутку НАК "Нафтогаз України" зменшився проти відповідного періоду 2009 року майже на 744 млн. куб. метрів.

До того ж зростання ставки відповідного платежу призведе до скорочення чистого прибутку газовидобувних підприємств, які перебувають в управлінні НАК "Нафтогаз України", що, відповідно, зумовить скорочення надходжень до державного бюджету за рахунок такого виду доходу, як податок на прибуток підприємств.

У зв’язку з цим пропоную:

У пункті 258.1 статті 258:

у абзаці другому підпункту 258.1.1 цифри "280" замінити цифрами "237";

у абзаці третьому підпункту 258.1.1 цифри "140" замінити цифрами "118,5";

у абзаці другому підпункту 258.1.2 цифри "70" замінити цифрами "59,25";

у абзаці третьому підпункту 258.1.2 цифри "56" замінити цифрами "47,4";

у абзаці четвертому підпункту 258.1.2 цифри "14" замінити цифрами "11,85".

 

Х. Дисбаланс у визначенні прав та обов'язків платника податку і контролюючих органів

 

Кодексом передбачається суттєве розширення повноважень  контролюючих органів і, відповідно, збільшення обов'язків у платників податків. При цьому Кодекс не визначає чіткого механізму відповідальності посадових і службових осіб контролюючих органів за невиконання або неналежне виконання своїх обов'язків. Посадові особи контролюючих органів за Кодексом несуть відповідальність згідно із законом. Однак Закону, який би передбачав таку відповідальність, на сьогодні немає.

Натомість у Кодексі системно викладено положення щодо притягнення до відповідальності платника податків.

Такий дисбаланс у правовому регулюванні створює передумови для можливих зловживань правом з боку контролюючих органів, викликає у підприємців обгрунтовані побоювання можливого тиску з боку цих органів.

Тому вважаю, що Кодекс потребує системного доопрацювання в цій частині.

Потрібно чітко врегулювати весь комплекс питань  відповідальності працівників контролюючих органів, передбачивши відповідальність за  порушення прав платників податків (у тому числі під час прийняття податкової звітності, проведення перевірок).

Так, наприклад, пункт 21.3 статті 21 та пункт 94.13 статті 94 пропоную викласти відповідно в такій редакції:

"21.3. Шкода, завдана неправомірними діями посадових осіб контролюючих органів, підлягає відшкодуванню за рахунок коштів державного бюджету, передбачених таким контролюючим органам";

"94.13. Платник податків має право на відшкодування збитків та немайнової шкоди, завданих органом державної податкової служби внаслідок неправомірного застосування арешту майна такого платника податків, за рахунок коштів державного бюджету, передбачених органам державної податкової служби, згідно із законом. Рішення про таке відшкодування приймається судом".

Вважаю за необхідне відкорегувати й інші положення Кодексу, передбачивши дієві механізми відшкодування завданої платникам податків неправомірними діями шкоди.

 

ХІ. Порушення прав фізичних осіб

 

А. Кодекс передбачає право особи – платника податку на доходи фізичних осіб зменшити суми цього податку, що підлягають сплаті, шляхом одержання знижки до загального річного оподатковуваного доходу.

Водночас Кодексом установлено, що податкова знижка може бути надана виключно резиденту, який має реєстраційний номер облікової картки платника податку (підпункт 166.4.1 пункту 166.4 статті 166). 

Разом із цим Кодекс не вимагає одержання такого номера від осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків.

Таким чином, Кодекс ставить віруючих перед   дилемою – поступитися власними релігійними переконаннями з тим, щоб одержати знижку, або ж додержуватись власних переконань і щороку позбавляти себе частини доходу.

Це є порушенням конституційних принципів рівності громадян перед законом і заборони обмежень за ознакою релігійних переконань (стаття 24 Конституції України), що в принципі неприпустимо для демократичної, соціальної, правової держави, якою є Україна.

Тому пропоную в Кодексі урівняти у праві на одержання податкової знижки всіх платників податку на доходи фізичних осіб, у тому числі й осіб, які через релігійні переконання не прийняли реєстраційний номер, і доповнити підпункт 166.4.1 пункту 166.4 статті 166 відповідним положенням.

 

Б. Кодексом до працівника прирівнюється фізична особа, в тому числі самозайнята особа, якій нараховується (виплачується, надається) дохід за виконання нею певної роботи/надання послуги згідно з цивільно-правовим договором у разі, коли буде встановлено, що відносини за таким договором фактично є трудовими (абзац другий підпункту 14.1.195 пункту 14.1                        статті 14).

Таким чином, відносини за будь-яким цивільно-правовим договором (наприклад, перевезення таксі, побутовий підряд, довічне утримання - догляд) можуть вважатися трудовими із застосуванням відповідного режиму оподаткування як найнятого працівника та виникнення обов'язків утримання відповідних сум податку на доходи фізичних осіб, які утримуються із заробітної плати.

У зв'язку з цим пропоную абзац другий підпункту 14.1.195 пункту 14.1 статті 14 виключити.

 

 

ХІІ. ЗАУВАЖЕННЯ ЩОДО ВІДПОВІДНОСТІ

КОДЕКСУ ВИМОГАМ ЗАКОНОДАВЧОЇ ТЕХНІКИ

 

Кодекс містить низку внутрішніх неузгодженостей, певних неточностей, окремі його положення допускають двочитання, що може ускладнити, а в деяких випадках й унеможливити застосування його норм на практиці.  

Так, наприклад, за Кодексом до витрат, а не на збільшення первісної вартості основних фондів з метою амортизації включаються суми витрат, пов’язані з поліпшенням об’єктів основних засобів, у розмірі, що не перевищує 10 відсотків сукупної балансової вартості всіх груп основних засобів на початок звітного року (абзац другий пункту 146.11 статті 146). У такому ж розмірі дозволяється включати до витрат і витрати на ремонт основних засобів (пункт 146.12 статті 146). Водночас статтею 144 Кодексу визначається, що амортизації підлягають витрати на проведення ремонту, реконструкції, модернізації та інших видів поліпшення основних засобів, що перевищують 10 відсотків сукупної балансової вартості всіх груп основних засобів (абзац четвертий пункту 144.1). Відповідні неузгодженості норм Кодексу щодо врахування у складі витрат і витрат, пов’язаних з поліпшенням та ремонтом основних фондів, створюють підгрунтя для неоднакового застосування положень Кодексу і мають бути усунені.  

Тож, пропонується у статті 146:

абзац перший пункту 146.11 після слів "пов’язаних із" доповнити словами "ремонтом та", а після слів "щодо якого здійснюється" – словами "ремонт та";

абзац другий пункту 146.11 виключити;

пункт 146.12 статті 146 викласти в такій редакції:

"146.12. Сума витрат, що пов’язана з ремонтом та поліпшенням об’єктів основних засобів, у тому числі орендованих, у розмірі, що не перевищує 10 відсотків сукупної балансової вартості всіх груп основних засобів на початок звітного року, відноситься до витрат того звітного податкового періоду, в якому такі ремонт та поліпшення були здійснені".


Президент України Віктор ЯНУКОВИЧ
На основе источника: www.president.gov.ua

Категория: Налоги, ПФ, бюджет | Просмотров: 592 | Добавил: combat1st | Рейтинг: 0.0/0
Всего комментариев: 0
Добавлять комментарии могут только зарегестрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]

Copyright MyCorp © 2017